Корпоративні новини та події
Перехід до структури та найдорожчі управлінські помилки: досвід Gunia Project, TA-DA! і Кібернетики
Марія Гаврилюк, співзасновниця Gunia Project, Сергій Шулик, співзасновник TA-DA! Group та Денис Савченко, співзасновик Кібернетики пройшли схожий шлях: бізнеси зростали швидше, ніж управлінські системи, тому засновникам довелося відмовлятися від ручного контролю, вибудовувати структуру та передавати частину функцій професійним менеджерам. Про це вони розповіли в інтерв'ю Forbes Україна. RAU публікує основне.
У Кібернетики необхідність змін стала очевидною, коли мережа виросла до 15 магазинів і 100 співробітників. Компанія залучила консультантів, створила відділи та розподілила відповідальність, а згодом найняла CEO.
Gunia Project зіткнулася з подібною проблемою. На старті всі співробітники виконували одразу кілька функцій, але зі зростанням компанії така модель перестала працювати. Після 2022 року засновниці почали вибудовувати правила й структуру, а згодом залучили керівників, які відповідають за окремі напрямки бізнесу.
У TA-DA! зовнішнього CEO немає: Сергій Шулик залишив за собою управління компанією, але передав операційну роботу команді C-level і зосередився на прибутковості бізнесу.
Головний актив — люди
Підприємці сходяться в тому, що під час масштабування особливо важливо правильно сформувати команду. Шулик ставить комфортну взаємодію всередині колективу вище за індивідуальну експертність. Гаврилюк наголошує на цінностях і культурному фіті, оскільки спеціалістів у вузьких виробничих сферах часто доводиться навчати самостійно.
Савченко також говорить про важливість відчуття причетності. Під час окупації Херсона співробітники Кібернетики допомагали рятувати та вивозити товар, сприймаючи бізнес майже як власний.
Найдорожчі помилки — у масштабуванні
Шулик називає своєю головною помилкою «сліпе масштабування» заради обороту. Через надто швидке зростання рентабельність бізнесу впала до 1,25%, і тепер компанія працює над підвищенням операційної ефективності.
Для Gunia Project найбільшою помилкою став надто оптимістичний розрахунок запуску нового виробництва: замість запланованих двох місяців ремонт тривав сім, а команда формувалася повільніше, ніж очікували.
Савченко називає помилкою компроміси з токсичними співробітниками. За його словами, навіть сильний професіонал може завдати компанії більше шкоди, якщо руйнує командну атмосферу.
Масштабування потребує зміни підходу
Підприємці також наголошують: із ростом бізнесу змінюються правила гри. ФОП зручний для старту, але після 60 маркетів перетворюється на адміністративне пекло, що блокує зростання, кажуть у TA-DA! Перехід на ТОВ знижує рентабельність через високі податки, але це єдина можливість грати у вищій лізі. До того ж держава допомагає «білим» бізнесам: дає пільгові кредити, доступ до грантів. Окрім того, лише прозорий бізнес може залучати інвестиції та масштабуватися.
Кібернетики вже давно працюють на загальній системі. Основна складність Gunia Project полягає в роботі з переважно невеликими українськими виробниками, які не є платниками ПДВ. Через це компанія не може сформувати податковий кредит із таких закупівель, водночас під час продажу продукції вона має нараховувати та сплачувати ПДВ.
Спільний висновок підприємців простий: бізнес не можна нескінченно будувати навколо самого засновника. Потрібно вчасно створювати структуру, делегувати, навчатися і збирати команду, яка здатна розвивати компанію разом із її масштабом.
Джерело: Forbes Україна